Шановний Олександре Гаврош!
Нещодавно я прочитала Вашу книгу «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу». Хочу подякувати Вам за цікаву і змістовну розповідь про відому людину мого краю – Івана Фірцака.
Я дізналася, що Іван народився у звичайній сім‘ї і не здогадувався про свою силу. У творі мене найбільше вразило те, як Іван переборює свої життєві труднощі.
У книзі мені зустрілися багато персонажів, з якими Івана звела доля: пан Кривальський, Маруська, Міх, агент Фікс, мадам Бухенбах та інші. Та мені хочеться порівняти Івана з Велетом та Міхаїлом Голим.
Велет – це шахрай, який дуже уміло використовував свою силу на те, щоб змусити людей бути у відчаї і дати йому гроші. А от Іван свою силу використовував в добрих намірах для людей.
Дякую Вам, авторе, за прекрасну українську книжку, яка познайомила мене із неймовірними пригодами силача Закарпаття. Ілюстрації у творі допомогли мені краще побачити зміст тексту.
Сподіваюсь, що видавництво Старого Лева надрукує ще багато Ваших цікавих книжок про забутих людей минулого
думаю, кожен учень хотів би бачити школу по-своєму і, звичайно, кожному хотілося б вчитися в найкращій і самій незвичайній школі, оснащеній за останнім словом техніки. Школа моєї мрії, в першу чергу, зовні повинна бути пофарбована яскравими фарбами, а всередині мають бути створені всі умови для комфортного навчання.
Всі класи повинні бути величезними, щоб під час змін можна було безперешкодно побігати за ним. Всі підручники повинні зберігатися і вдома і в школі (тобто має бути по 2 примірники кожного підручника у кожного учня), або замість підручників повинні використовуватися планшети. Дуже важко щодня тягати купу підручників у школи.
Замість звичайної дошки і крейди мені хотілося б, щоб у школі була електронна дошка зі стилусом. Не дуже приємно користуватися звичайною ганчіркою, щоб стерти з дошки, її треба мочити, а потім не завжди з сухими руками йдеш за свою парту. А ось стилус залишає руки сухими і чистими.
Також в школі моєї мрії обов’язково повинен бути величезний спортивний зал, в якому для кожного знайдеться заняття до смаку. Хтось любить грати в теніс, хтось у волейбол або футбол – кожен учень вибере для себе те, що йому дійсно цікаво. А вчитель з фізкультури підтримає кожного починаючого спортсмена і дасть цінну пораду.
Ще в школі моєї мрії кожен учень зможе самостійно вибирати уроки, щоб відвідувати в основному тільки ті з них, які знадобляться в майбутньому. А ще краще, якщо шкільні заняття поповняться новими предметами: наприклад, для дівчаток буде урок кулінарії, а для хлопчиків машинобудування або курси з водіння автомобіля.
Я думаю, що така школа сподобалася б кожному учневі і всі б стали отримувати хороші оцінки. Закінчивши таку школу, набагато простіше було б визначитися з професією і поступити в інститут.
1. д
2. д
3. г
4. г
5. д
6. -
7. б
8. д
9. г
10. б
11. -
12. 1 а
2 б
3 в
4 д
У творчості Василя Симоненка описано основні загальнолюдські цінності. Він пише про те, що кожна людина є особистістю, має право на життя, любов та творчий розвиток. Потрібно творити нові звершення, відкривати невідоме. Також, він описує любов до рідного, до матері та Батьківщини. Підбираючи художні засоби, він передає нам суть творів у завуальованій формі. Хоча пише про дійсні моральні речі, які є загальнолюдськими цінностями.
Чим змогла, тим допомогла)))